Електроскоп (від грецьких слів «електрон» і skopeo – спостерігати, виявляти) – прилад для виявлення електричних зарядів.
Електроскоп складається з металевого стержня, до якого підвішено дві смужки паперу або алюмінієвої фольги. Стержень укріплений за допомогою ебонітовою пробки всередині металевого корпусу циліндричної форми, закритого скляними кришками (рис. 1.6).
Рис. 1.6. Електроскоп.
Принцип роботи електроскопа заснований на явищі електричного відштовхування заряджених тіл. При зіткненні зарядженого тіла, наприклад натертої скляної палички, з стрижнем електроскопа електричні заряди розподіляються по стержню і листочках. Так як однойменно заряджені тіла відштовхуються, то під дією сили відштовхування листочки електроскопа розійдуться на деякий кут. Причому чим більше величина заряду електроскопа, тим більше сила відштовхування листочків і тим на більший кут вони розійдуться (рис. 1.7). Отже, за кутом розбіжності листочків електроскопа можна судити провеличину заряду, яка знаходиться на електроскопі.
Рис. 1.7. Робота електроскопа.
Якщо до зарядженого электроскопу піднести тіло, заряджене протилежним знаком, наприклад, негативно, то кут між його листочками почне зменшуватися. Отже, електроскоп дозволяє визначити знак заряду наелектризованого тіла.
Для виявлення та вимірювання електричних зарядів застосовується також електрометр. Його принцип дії суттєво не відрізняється від електроскопа. Основною частиною електрометра є легка алюмінієва стрілка, яка може обертатися навколо вертикальної осі. За кутом відхилення стрілки електрометра можна судити про величину заряду, переданого стержню електрометра.
Проградуйованим приладом можна визначати значення електричного заряду, а також різницю потенціалів.